Золоті ланцюжки – що ми знаємо про них?

Сьогодні складно уявити цілісний образ без золотого ланцюжка. Цей аксесуар настільки міцно закріпився в повсякденному стилі, що практично у кожного можна знайти таку прикрасу. За допомогою ланцюжка з дорогоцінного металу ми наголошуємо на індивідуальності, прикрашаємо своє тіло, можемо носити при собі релігійні або пам'ятні талісмани. Історія виникнення такої прикраси пускає коріння у далеке минуле і відрізняється цікавими фактами, які сьогодні здаються неймовірними.

Історія золотої прикраси

Історія ланцюжків із золота цікава і відносить нас до часів Стародавніх Єгипту та Греції. Точно встановити, яка саме держава стала винахідником цієї прикраси зараз неможливо. Спочатку виробництво золотих ланцюгів було націлене на чоловіків, оскільки вони були основними носіями таких виробів. Ланцюжки були масивні, з великих ланок і дуже важкі. Згодом жінки оцінили красу такої прикраси - вони стали ніжнішими і вишуканими, і не настільки важкими. Ланцюжки стали поширеною прикрасою для волосся, ніг, рук, шиї. Носилися як окремо, так і разом із підвісною частиною. Однак після зникнення стародавніх цивілізацій традиції носити ланцюги так різноманітно було втрачено, вони стали лише допоміжним виробом для підвішування кулонів.

Спочатку ланцюжки виготовлялися вручну - розплавлений метал протягували у дріт, скручували у ланки, а потім уже з'єднували. Відомі ювеліри створювали справжні витвори мистецтва таким чином.

У Стародавньому Римі ланцюги із золота могли дозволити собі лише дуже заможні громадяни. Цей предмет став еквівалентом високого стану. Цей звичай також знайшов застосування у Європі.

У Середні віки ланцюжок золотий став не стільки окрасою, а застосовувався у ролі валютних цінностей. Саме в цей період вигадали якірне плетіння. Трохи згодом шляхом згинання ланок було створено панцирне плетіння. Такі прикраси щільно прилягали до шкіри та повторювали контури тіла.

Вироблення золотих ланцюжків

Над питанням способу виготовлення ланцюжка варто задуматися не менше, ніж над дизайном і плетінням бажаної прикраси. Технологія виготовлення ювелірних ланцюгів має прямий вплив на міцність та довговічність готового виробу. Від цього залежить, чи можна відремонтувати його після деформації або розриву. Також спосіб виготовлення впливає на кінцеву ціну виробу - буває, важкий повноважний виріб з простим методом виготовлення може мати нижчу ціну, ніж полегшений ланцюжок, виконаний з використанням новітніх технологій та модного дизайну.

Сучасні технологічні процеси включають три основні способи, за якими сьогодні виготовляють ланцюжки з дорогоцінного металу:

1. Ручний. Це перший спосіб, який використовувався для створення ланцюгових прикрас. Але не варто думати, що він канув у минуле. Сьогодні ручне виготовлення – це більше не потреба, привілей. Руки майстра можуть створити фантастичні форми та ексклюзивні прикраси. Це вершина майстерності ювелірних майстрів.

2. Машинне плетіння. Застосовується понад двісті років. На заводах виконується кілька циклів з підготовки ювелірного дроту, який згодом нарізається та з'єднується у ланки майбутньої прикраси. Цей спосіб став відповіддю, як робити ланцюжки швидко та якісно.

3. Штампування. Дозволяє швидко створювати сучасні моделі – ланки прокатуються з тонких листів металу та з'єднуються між собою. Досить складно повторювати повністю ідентичні частини виробів, зате можна надати частинам унікальної форми.

Щоб купити золоти ланцюжок вдало, слід ознайомитись з недоліками кожного типу виготовлення:

• ланцюжки, виготовлені за допомогою штампування вважаються найменш міцними. Їх легко пошкодити, а також здебільшого їх не можна відремонтувати.

• машинний спосіб простий та надійний, дозволяє створити прикрасу високого рівня міцності та надійності, без слабких ділянок. Варто лише звертати увагу на пробу сплаву та відсутність сторонніх домішок.

• ланцюги, створені вручну, зазвичай повновісні та дорогі, оскільки індивідуальний підхід ювеліра включено у вартість. На жаль, навіть мінімальна помилка при виготовленні може зіпсувати прикрасу.

Найпопулярніші види плетінь золотих ланцюжків

Існує величезна різноманітність плетіння ланцюжків золотих, які використовуються зараз в ювелірній промисловості. Проте базовими вважаються лише три. Вони є основою для створення підвидів:

• якірне

• панцирне

• бісмарк

У свою чергу ланцюги якірного плетіння бувають видів:

1. Якір. Ланки овальної форми, з'єднані перпендикулярно. 

2. Ролло, бельцер чи шопард. Ланки мають круглу форму.

3. Подвійне ролло (гарібальді) - з'єднуються по дві ланки одночасно.

4. Морська - усередині ланки є перемичка.

5. Подвійний якір – замість однієї ланки кільце складається з двох.

6. Венеціанське - плетіння, у якому ланки мають квадратну чи прямокутну форму. Одне кільце може складатися з двох або трьох ланок.

7. Кордове плетіння - нагадує візуально джгут або мотузку.

Панцирне плетіння має підвиди:

1. Панцир - ланки розташовані в одній площині, формуючи міцну послідовність. У давнину такий принцип використовувався під час створення кольчуг.

2. Картьє - круглі та овальні ланки чергуються у певній послідовності.

3. Ромб - ланка має форму ромба і може складатися з однієї-чотирьох ланок в одному кільці.

4. Нонна - усередині великої ланки розташовуються маленькі. Його ще називають "бабусиним плетінням".

5. Равлик - ланки мають спіралеподібну форму і зовні нагадують равлика.

6. Снейк - плетіння з максимально щільним укладанням ланок. Класичний снейк має круглий зріз.

7. Лав – ланки нагадують за формою серця.

Класичне плетіння "бісмарк" ділиться на види плетінь золотих ланцюжків:

1. Плоский - варіант, у якому ланка двічі закручується спіраллю.

2. Подвійний бісмарк - те саме, але з потрійним закручуванням.

3. Арабський бісмарк.

4. Лисячий хвіст – також його можна зустріти під назвою – візантійське, римське, королівський бісмарк, бостон. Більш витончене виготовлення - ланка вставляється безпосередньо в попереднє кільце.

Залежно від того, як роблять золоті ланцюжки формується дизайн, виріб отримує неповторний шарм і унікальність, властиві кожному плетінню. Також ювелірні майстри виробляють фантазійні плетіння, не схожі на своїх попередників.

Як обрати ланцюжок, щоб він служив Вам роками?

Існують види золотих ланцюжків, які підходять і чоловікам і жінкам. Це плетіння - Якір, Ролло, Панцирне та Джгут. Але важливе значення мають при виборі вага та довжина моделі. Масивні ланцюги краще виглядають на чоловічій шиї, ніж на жіночій. Такі різновиди плетінь, як Нонна та Лав вважаються жіночими, проте за відповідного виконання можуть вигідно підкреслювати чоловічу мужність. Ювелірні поради щодо вибору:

• Якщо потрібно підібрати ланцюжок для хрестика або підвісу, то краще зупинитися на панцирному або якірному плетінні, або їх підвидах. Оскільки фантазійні ланцюги носять здебільшого як самостійно прикрасу.

• Дотримуйтесь співвідношення ваги та розміру підвісу та ланцюжка. Занадто масивний підвіс може деформувати ланцюжок. У свою чергу мініатюрний підвіс на масивному ланцюжку виглядає безглуздо.

• Виріб не повинен мати зазубрин та нерівностей, не чіплятися за одяг. Добре перевірте замок, щоб він фіксувався щільно.

• Ланцюжки з різним золотом повинні мати рівний тон та гарне фарбування.

Найміцніші ланцюжки

Вибрати надійну прикрасу можна, звернувши увагу, як роблять ювелірні вироби. Повноважні ланцюги повністю складаються із золота, мають надійну основу і довговічні при тривалому носінні. Такі моделі легко очищаються, піддаються ремонту та довго носяться. Пустотілі (порожнисті) ланцюги при зовнішній масивності важать мало і легко деформуються. Найчастіше такі вироби не можна відремонтувати, вони вимагають дбайливого ставлення та недовговічні.

Як носити золоті ланцюжки?

Правила носіння золотих ланцюжків формувалися поступово. У XVII столітті жінки носили ланцюжки на шиї та на талії. Так вони підкреслювали гармонійність образу. Лише пізніше ланцюги стали прикрашати підвісками. І жінки та чоловіки носили ланцюжки по кілька штук у ряд. Тільки у ХХ столітті такий виріб став повсякденним.

Сучасні стилісти не обмежують модниць та модників у правилах носіння ювелірних виробів. Сьогодні гра на контрасті грає більше значення, ніж поєднання одного кольору золота. Нинішня мода перевернула уявлення про формування композиції образу і створила новий рівень сприйняття краси, заснований на оригінальності та індивідуальності смаку. Сполучення різних кольорів дорогоцінного металу створює незвичайний візуальний ефект, що притягує погляд. Показником гарного смаку буде носіння хрестика із білого золота на ланцюжку із лимонного чи червоного металу.

Однак небажаними буде поєднання різних проб золота через їхню різну щільність і довговічність у носінні. Купуючи підвіску та золотий ланцюг, краще робити це одночасно, щоб підібрати оптимальне поєднання кольору.

Дбайливе ставлення до прикраси гарантує його довговічність та міцність. Особливо це стосується пустотілих виробів. Перше правило носіння ювелірних прикрас звучить - при створенні образу прикраса одягається останньою перед виходом з дому і знімається першою після приходу. Таким чином на неї не потраплятимуть сліди косметичних та парфумерних засобів, хімічних речовин. Сьогодні у воду додають велику кількість хімічних речовин, які можуть вплинути на зовнішній вигляд ланцюжка. Морська вода також може зіпсувати виріб - золото не постраждає, проте пружинка в замку може вийти з ладу.

Ланцюжки оптимально зберігати у підвішеному стані на гачках у спеціальному комоді або шафці. Якщо такої можливості немає, то в окремих мішечках, щоб уникнути заплутування та скручування.

Дотримуючись правил носіння та зберігання ювелірних виробів, можна значно продовжити їх термін експлуатації та зберегти гарний зовнішній вигляд.